Така у життя мені випала доля
Чи, може, наврочено так на роду —
Із виру життя повертаюсь додому,
Спішу до вікна в яблуневім саду.

У буднях і болях натруджена здавна
Моя українська батьківська земля.
Земля Ярославни, козацької слави.
Ти вольності крила свої розправляй.

Не вийся у небі, чорнобильська хмаро.
Не падай дощем на поля і сади.
Хай мирно горять над землею стожари.
Година тривожна, мій край обійди.

Чекає земля свого вірного сина.
Господаря поля заждалась вона.
Земля Ярославни — земля України,
Розквітне твоя яблунева весна.

У буднях і болях натруджена здавна
Моя українська батьківська земля.
Земля Ярославни, козацької слави,
Ти вольності крила свої розправляй.