Позаду Петербург, Москва, Росiя...
А шлях на пiвдень - наче птаху в iрiй.-
Весняне небо - Божая краса!
Неначе доля Бога попросила
Дорогу в край, де вищi небеса.

Дорожнє перехрестя. Прикордоння.
Налiво - Рильськ, на Севськ - направо шлях.
А прямо - в Україну бiлi конi,-
I серце рветься, наче з клiтки птах

В Гетьманщину - де пам''ять ще жива,
Де невмируща вiковiчна слава.
А там - сюжети, там його "Полтава",
(Не зовсiм та, яка вона була).

Вже Глухiв куполами небо крає.
"Хрести i куполи - благословiть!"
I брама Київська дорогу вiдкриває
Туди, де вiчнiсть славою бринить.