Церковна забудова міста Глухова у XVIII столітті

Наприкінці XVIII століття місто Глухів отримує нове церковно-релігійне значення. Це було пов’язано з кардинальними перетвореннями у суспільно-політичному житті Лівобережної України. До кінця вісімнадцятого століття Глухів, як Гетьманська столиця забудовувався церковними спорудами. Цікаво, що на відміну від інших гетьманських столиць він зберіг стару забудову і колорит. У центрі зберігся радний майдан із старовинною Миколаївською церквою, яка протягом вісімнадцятого століття була головною у місті. Миколаївська церква є однією з найвидатніших пам'яток стилю козацького відродження. У XVIII ст. будується також Спасо-Преображенська і Вознесенська церкви. Головним собором Глухова вважалась дерев'яна Троїцька церква. Поряд з нею у 1720 р., розпочалось будівництво мурованого храму. Доля цієї споруди була нещасливою. Хотілось би окремо зупинитись на історії створенні цієї будови.

Фактично відразу смерть гетьмана Скоропадського зупинила роботи. У 1774 р. імператриця Єлизавета мандруючи до Києва завітала до Глухова. Тут вона розпорядилась будувати кам’яний собор. У 1746 р. після служби у церкві св. Варвари дерев’яний соборний храм був розібраний. Глухівським протоієреєм А. Голяховським на місці старого храму у присутності військових чинів та громадян, був закладений новий. Пожежа 1748 р. зупинила будівництво храму. При протоієреї С. Вербицком, храм довели до крівлі. Але у 1759 р. дзвіниця від несправної кладки впала, а у самому храмі з’явились тріщини. У 1774 р. розпочали виправляти руйнації. Фактично, будівництво собору було завершено 1784 р., але нова пожежа, завдала руйнації куполу нового храму. У 1791 р. імператриця Катерина ІІ, розпорядилась видати кошти у розмірі 10.000 руб. на добудову нового храму. Крім цього, вона затвердила думки місцевого керівництва розібрати два храми: Михайлівський та Успенській. Це було зроблено, для використання матеріалів на будівництво нового собору. У 1799 р. були освячені два престоли: північний на честь архістратига Михайла, та південний на честь пророка Іллі. Інші три престоли були освячені тільки у 1805 р. Таким чином, будівництво собору тривало понад 80 років. Цікаво, що недостатку у коштах на будівництва не було, і увесь цей час місто формально не мало головного собору.

Глухів у кінці вісімнадцятого століття набуває нового церковно-релігійного значення. Місто в цей час занепадає як політично-адміністративний центр Лівобережної України, але натомість воно відроджується у церковно-релігійному плані.